Формула поєднання
Формула поєднання

Формула поєднанняМабуть, одна з найнезвичніших історій знайомства і розвитку відносин

Чи можливо знайти кохання у великому місті? Можливо, якщо вам допомагає професійна сваха. А що якщо ви і є та сама сваха?.. У такому разі, кохання можна тільки зустріти. Так зі мною й сталося.

Перехрестя долі

…Стомившись від безглуздих побачень, що схожі чи то на співбесіди, чи на ексклюзивне шоу, в якому ти — у ролі глядача, я безповоротно і безапеляційно вирішила — з мене вистачить. Повна концентрація на кар'єрі і реалізації давно накреслених, але ще не здійснених планів.

Наближався найбільший коридор затемнень, і я, як людина, яка захоплюється езотерикою, вирішила скористатися цим сприятливим часом для складання карти бажань. Детально пропрацювавши кожен із квадрантів, сконцентрувала увагу на сфері кар'єри й самореалізації, проаналізувала всі проекти, скоригувала цілі й помчала що є духу втілювати свій глобальний план у життя.

Не чекаючи понеділка, розпочала роботу з неділі. Почала з аналізу соцсторінок мого агентства і перевірки клієнтських профайлів. Пролунав звичний звук Facebook-месенджера — дехто Андрій Чередниченко повідомляє, що поставив позначку «Подобається» моїй компанії, і запрошує оцінити свій паблік. Як належить чесній людині, я перейшла на рекомендовану сторінку і почала вивчати її.

«Profiles Magazine — The First Class International Luxury Magazine»...

— Ось воно! — Вигукнула я від радості, коли зрозуміла, що нарешті знайшла гідне видання, в якому варто розмістити рекламу свого matchmaking-сервісу. Не відкладаючи на безрік, написала пану Чередниченку, що зацікавлена у публікації, і попросила про зустріч.

Як справжній джентльмен, Андрій наполегливо порадив не затягувати і провести зустріч уже завтра, у понеділок. Люб'язно прийнявши всі мої умови щодо місця та часу.

…Понеділок, 16.02. Вибігаю з офісу на шпильках і з органайзером у руках. Разом із діловою партнеркою і подругою Катериною ми поспішаємо на зустріч, про яку я вже встигла продзижчати їй усі вуха. Не бачила людини жодного разу, але всередині мене була чітка впевненість, що точно впізнаю її.

Перетинаючи жваве перехрестя, я побачила Його: екстравагантний стиль, фіолетовий піджак, червоні туфлі, благородна постава і розкішна борода. В одну секунду промайнуло стільки думок: «Ось він — Андрій… Чому фіолетовий… Він усміхається, напевно, впізнав мене… Яка надзвичайна борода… Символічно, що наші шляхи перетинаються на перехресті… А якщо це мій майбутній чоловік…» Одна секунда, а свідомість вже все вирішила за мене.

Ми зійшлися в одній точці на великому перехресті. Привіталися і, як передбачає діловий етикет, потиснули руки. Розмістилися за круглим столом на терасі центральної кав'ярні. Замовили подвійний капучино. І почали обговорювати можливі формати і умови розміщення публікацій у Profiles.

Формула збігу

Чуття щодо особистості Андрія мене не підвело. Як герой роману Достоєвського, він був настільки ввічливий і тактовний, що його хотілося слухати без упину. Та й Андрій уважно слухав про особливості професії метчмейкера (у народі — свахи). Я розповідала про бізнес з усім ентузіазмом, щоб не тільки вразити незвичайністю своєї професії, а й вбити двох зайців одним пострілом: 1) отримати вигідні умови для публікації у міжнародному виданні; 2) залучити холостяка в якості клієнта мого сервісу.

Перед зустріччю я уважно вивчила медіакіт Profiles. Політика видання — суворо дотримуватися правила «перевірено особисто», тобто матеріали, опубліковані в журналі, — це історії успішних компаній, що відрізняються чудовим сервісом і репутацією, які редакція вивчила зі сторони клієнтського досвіду… До кінця зустрічі в мене чомусь з'явилася впевненість, що пан видавець у мене на гачку, і я вирішила запропонувати «демоверсію» своїх результативних послуг — в обмін на публікацію Profiles. Чим не геніальне рішення? Андрій отримує наречену, що ідеально йому підходить, я — рекламу на цільову аудиторію ... Та де там. Прозорої відповіді я не отримала. Андрій запропонував перейти на «ти» і висловив упевненість, що ми станемо друзями…

Повернувшись до офісу, ми з партнеркою коротко обговорили враження.

— Як тобі Андрій? Розглянеш його кандидатуру? — несподівано спитала Катя.

Формула збігу

Вкрай здивувавшись, я відповіла, що мій пріоритет зараз — кар'єра і що змішувати бізнес з особистим суперечить моїм принципам. А у самої крутилося в голові, що ніколи мені ще не було так легко і комфортно спілкуватися з чоловіком.

— Ну, як знаєш, — відповіла подруга так, наче знала майбутнє.

Персональний метчмейкінг-сервіс міжнародного рівня можуть дозволити собі лише заможні клієнти. Тому я реально загорілася партнерством із найкращим міжнародним журналом і дружбою з самим видавцем. Того ж вечора почала переглядати анкети членкинь клубу знайомств, щоб запропонувати Андрію перших 10 кандидаток.

Мені вистачило майже тригодинної зустрічі, щоб зрозуміти профіль пана Чередниченка та зробити підбір із 70% ймовірністю збігу. За один вечір я зібрала профілі дівчат і повідомила їм про такого чудового холостяка... Але чим більше я заглиблювалася в пошук, чим детальніше розказувала потенційним нареченим про всі чесноти Андрія, тим чіткіше розуміла, що ця людина - не чийсь, а мій match. Але обіцянка «кар'єра і ще раз кар'єра» швидко повертала мене на землю і вимагала неупередженого підходу.

Доленосна неділя

Позаду неймовірно напружений відповідальний діловий тиждень: фотосесії, прийом іноземних гостей, зустрічі, переговори... Чим зайнятися холостяку в єдиний вихідний? Я відіспався, приготував нехитрий сніданок… Варив каву і переглядав стрічку у Facebook. Мої вподобання дуже вибіркові, але сторінці luxury-сегмента я впевнено поставив позначку «Подобається». Увагу привернув портрет дівчини, яка надіслала запит. Приємні риси обличчя, великі світлі очі, впевнений, але жіночний погляд.

«Гольштейн... Скоріш за все, єврейка», подумав я, і згадалися слова батька, що найкращі дружини — представниці саме цієї національності. За звичкою відправив повідомлення з проханням про взаємну реакцію і почав вивчати сторінку потенційної нареченої.

Після близько 60-ти безглуздих побачень лише за останні півроку, днем раніше я твердо вирішив припинити ці нераціональні витрати часу. Навіть у церкву сходив, поставив свічку біля чудотворної ікони Божої Матері і помолився, щоб наступна зустріч принесла мені вже Мою людину! Хто б міг подумати, що це відбудеться менш ніж за добу.

Гортаючи фото за фото, читаючи пост за постом, я ловив себе на думці, що Катя мені подобається!

— Yesss! На стрільця та звір біжить!

Формула збігу

Відповідь блискавично написав: «Катюша, дуже логічна ідея! Пропоную зустрітися прямо завтра!

— Катюша? Чи не зарано для перших п'яти хвилин спілкування? — Пам'ять миттєво підкинула пояснення: «Мою рідну сестру звуть Катюша. Це ім'я викликає у мене найтепліші асоціації...»

Я їх відібрала, я їх і знищила

Тільки розплющила очі, прочитала побажання доброго ранку і сонячного настрою на весь наступний день... Я здогадувалась, що ймовірно, сподобалася Андрію. Але відганяла ці думки геть, переконуючи себе, що всі творчі люди спілкуються у такій манері. Що це просто комунікабельна людина, і що він з усіма підтримує такий формат листування.

Вівторок обіцяв бути насиченим — чотири ділові зустрічі, і всі на шпильках. Увечері — активне двогодинне тренування з реггетону. Мої ноги просто кричали від утоми. Я впала на ліжко як тільки прийшла додому з думками, що завтра оголошу собі творчий день, тобто, жодних зустрічей, навіть в офісі; тільки статті, нові анкети та комп'ютерна робота.

У середу вранці я знову отримала повідомлення з приємними словами й побажаннями від Андрія. У піднесеному настрої приготувала великий сніданок, одягла зручну сукню, комфортні туфлі. Додала до вбрання подовжений піджак і макіяж а-ля натюрель.

День складався, як і планувалося, спокійно. Я продовжила роботу над анкетами для пана видавця, щоб продемонструвати динамічний професіоналізм і якнайшвидше підтвердити співпрацю... Недаремно в народі кажуть, що найбажаніші зустрічі відбуваються несподівано. Андрій саме того дня опинився неподалік мого офісу і запросив на обід. 

Від невпевненості — чи відповідає моє вбрання дрес-коду вишуканого ресторану — не знала, що й відповісти. Інтуїція підказувала — відмовлятися буде неправильно... Зрештою, озброївшись бордовою помадою, я погодилася.

Ми обидва були схвильовані, розташувалися за столиком один навпроти одного. Дивилися у вічі, говорили про життя, про стосунки... Жодного разу про роботу не згадали. І, звичайно ж, я не сказала Андрію про тих десятьох красунь, яких відібрала і які так відчайдушно чекають зустрічі з ним.

Формула збігу

Я зрозуміла, що цей молодий чоловік хвилює мене більше, ніж партнерство і публікація у журналі. У мене навіть виникло відчуття, що Андрій — чоловік, про якого я мріяла.

Споконвічно чоловічі чесноти, ставлення до життя, сім'ї, жінки, до бізнесу та партнерів. Щирість у всіх проявах, вміння цінувати себе й інших, бажання дбати і віддавати. Шляхетність, великодушність і внутрішній спокій... Я думала, що таких чоловіків зараз не існує, що їхні портрети залишилися лише на сторінках книжок класичної літератури. Інколи мені здавалося, що я опинилася далеко за часів князів і лицарів. Переді мною Великий Князь і я його Княгиня.

...А що сталося з десятьма анкетами чудових леді? Лише через три місяці, під час нашої першої закордонної подорожі, я розповіла Андрію історію про дівчат, які переслідували мене, бажаючи зустрітися з видавцем і бізнесменом паном Чередниченком. Про те, як я видалила всі анкети, а найактивнішу з шанувальниць відправила в бан... Андрій реготав від душі, а я згорала від сорому і одночасно пишалася, що вчинила саме так.

... І вечір під крики «Гірко»

Досі виразно пам'ятаю, яка лунка тиша зависла, коли я вперше запросив Катерину на обід, а вона не відповідала. Насправді це, мабуть, тривало не більше кількох хвилин. Але тоді здалося вічністю.

«Зайнята. Вже пообідала... А може, інтуїція підводить мене — вона не вільна?!» Думки роїлися у моїй голові. Емоції не залишали шансів здоровому глузду... І ось — бажане: «Так, звичайно! Я із задоволенням пообідаю з тобою!».

Коли міс Гольштейн з'явилася в залі ресторану, я був неймовірно радий її побачити. Відчуття, ніби зустрів споріднену душу! І, схоже, Катя відчувала те саме. Уявіть моє здивування, коли вона обійняла мене! Скориставшись нагодою, я запропонував ще два поцілунки у щічку — як це заведено на моїй другій батьківщині — Кіпрі.

Формула збігу

Романтика поглинула нас. Гарні слова, залицяння, турбота в кожному повідомленні... Бачилися рідко, тому що в мене наближався вихід 16-го номера Profiles, а Катя мала в роботі кілька великих проєктів. І кожної зустрічі нам не вистачало часу насолодитись один одним. Ми годинами сиділи, тримаючись за руки, і без упину про щось говорили. Ми не помічали сторонніх поглядів, нам не потрібні були кіно, театр, спільні зустрічі із друзями... Нам потрібні були лише ми.

Розум зрадницьки наспівував ту саму пісню: «Все складається надто добре, щоб бути реальністю!» Проте почуття зміцнювалися з кожним днем. Начебто навмисне життя підкидало випробування за випробуванням, але Катя не переставала приємно дивувати.

За перші три місяці ми жодного разу не посварилися. У свої 36 я не знав, що так буває. Заради справедливості, слід зауважити, так було тільки в перші три місяці. На якомусь етапі розбіжності зачастили, але ми напрочуд швидко і злагоджено знаходили вихід із часом безвихідних ситуацій.

Щоразу не переставав дивуватися світлу, яке випромінює Катюша. ...Напевно, не випадково наш перший поцілунок був біля інсталяції людини, яка виходила з пітьми. Такий боязкий і нетривалий, ніби ми боялися сполохати птаху щастя. Хоча потім ми цілувалися багато і часто :). Пам'ятаю, у день першого побачення після багатогодинного перебування на свіжому осінньому повітрі вирушили грітися до ресторану. Велика компанія грала пишне весілля, раз у раз вигукуючи: «Гірко!» Але здавалося, що ми цілувалися енергійніше за нареченого і наречену.

Ідеальна неідеальність

Наші стосунки не були схожі на звичайні. З чим це пов'язано — не знаю… Можливо, різниця у віці, можливо, відмінність і водночас подібність характерів… А можливо, так просто влаштоване життя.

Ми освідчилися один одному на третьому тижні знайомства. Перший раз поговорили по телефону лише за два тижні... Через півтора місяці познайомилися з його сім'єю і несподівано отримали благословення. А на день пізніше Андрій попросив стати його дружиною... Рівно через три місяці з дня знайомства ми полетіли в різдвяну подорож, яку, як я дізналася пізніше, Андрій організував за вісім тижнів до поїздки. Відразу після повернення до Києва стали жити разом...

Чи схоже це на ідеальну історію кохання? Хто знає?! Чи взагалі схожа наша love story на звичайні стосунки?..

Коли розмірковуєш на тему, що таке ідеальна пара, важко дати однозначну відповідь. Адже стосунки — це складний механізм, де всі пазики повинні збігтися в ідеальності неідеальної конструкції.

Любов до прекрасного, щирість поглядів, цінності, працьовитість і азарт до бізнесу, психологія, схожі правила життя, потяг, запах, тембр голосу, тактильні відчуття… Усього й не перерахувати. Вчені кажуть, що людина закохується, коли зустрічає пару з максимально несхожою ДНК. Таким чином, природа закладає можливість забезпечити здорове і сильне потомство.

Як метчмейкеру знайти свій метч? Непросто, адже в силу свого досвіду вловлюєш найменший промах, аналізуєш, намагаєшся прорахувати поведінку, шукаєш слабкості й підводне каміння... Не може ж бути все так ідеально. Настільки, що стираються грані реальності.

Якби мене запитали, яка одна риса мені подобається в Андрії найбільше, я відповіла б: «Чесність.» З першої зустрічі й досі. Ми завжди відкрито про все говоримо. Будуючи стосунки, ми дійшли висновку, що засудження — найгірше, що може бути у стосунках. Ми домовилися, що у всьому вестимемо діалог і відкрито обговорюватимемо будь-яку тему.

Звичайно, іноді обговорення бувають досить гучними, ніхто не відміняв експресію :). Але тільки повага і діалог повертають гармонію.

Наша пара — це дві самодостатні людини, обидві в активному діловому середовищі, обидві з характером і внутрішнім стрижнем. Іноді нелегко поступатися, утихомирюючи свій запал, але це необхідно.

Говорячи мовою езотерики, Андрій — представник вогняного знаку, а я — стихія повітря. Водночас цей союз може підтримувати тепле полум'я, створюючи творчу енергію. Сильний потік повітря здатний розпалити полум'я, і може загасити його. Як і вогонь здатний випалити повітря. Гармонія і підтримка — запорука міцного союзу.

Ми віримо в закони світобудови, пізнаємо, як влаштований Всесвіт, недарма езотерика — одна з наших улюблених тем.

Канікули із сюрпризами

Все має причинно-наслідкові зв'язки. У середині листопада, коли друкувався журнал, ми змогли вирватися на тиждень у Дніпро. Провели неповторний час! Хоч це й не було сплановано заздалегідь, але гостити у рідному місті і не познайомити Катю з батьками — абсурд. Тим яскравішим було здивування, коли під час вечері ми отримали благословення моїх батьків. Як і багато іншого, це сталося зовсім нетрадиційно. Я вже мовчу про те, що пропозицію «бути моєю назавжди» я зробив Каті тільки наступного ранку.

Як і все в нашій парі, у діалозі приймалося рішення про офіційну частину заручин. Попереду планувалися різдвяні канікули в Грузії, і я запропонував побратися за старовинним грузинським звичаєм у стародавній церкві — попросити благословення батюшки, обмінятися обручками та клятвами перед Богом.

Ми захопилися цією ідеєю з якимось юнацьким максималізмом! Знаючи, що грузини дуже люблять ювелірні прикраси та що серед них багато талановитих майстрів, вирішили знайти обручки вже в Грузії. Щоб зберегти у пам'яті символічність цього моменту на все життя.

27 грудня ми приземлилися у сонячному Батумі, який зустрічав нас теплою весняною погодою. Відчуття наближення Нового року зовсім не відчувалося. Єдиним нашим бажанням було поринути у довгоочікуваний відпочинок і якнайшвидше освоїтися в місті, щоб знайти незвичайні обручки.

Формула збігу

...Канікули проходили чудово! Ми насолоджувалися морським повітрям. Сонцем, про яке можна було тільки мріяти цієї пори року в Києві. Грузинська кухня залишила незабутній слід в наших гастрономічних спогадах... А ось з обручками і заручинами не склалося. Об'їхавши всі ювелірні магазини й майстерні, нам так і не вдалося знайти нічого, що змусило б наші серця на хвилину забитися швидше. Всі вироби, які ми бачили, були подібними — надто химерні, з великими каменями... Все якось «пишно-розкішно», але зовсім без змісту, і без тієї елегантності, яка характеризує нашу пару. У жодній з обручок нам не вдалося побачити себе, а саме цього ми хотіли найбільше.

Формула збігу

Звичайно, ми засмутилися і навіть дезорієнтувалися. Невже моя надійна супутниця інтуїція цього разу підвела?.. Змирившись із думкою, що нам не вдасться здійснити задумане (принаймні цього разу), ми повернулися до резиденції, де проживали.

До повернення в Київ залишалося два дні. Але тільки-но ми почали остаточно втрачати надію, стався несподіваний різдвяний сюрприз. Від свого грузинського ділового партнера я дізнався, що до Батумі прилетів ювелір, який славиться дуже складними у виконанні та абсолютно незвичайними виробами. Мені напрочуд швидко вдалося домовитися про зустріч з Ічієном щодо розміщення реклами в Profiles. Тоді ніхто й подумати не міг, у що виллється це знайомство. Лише Всесвіт умиротворено посміхався.

Формула збігу

Розмова з Ічієном йшла так, ніби ми знайомі не один рік. Прикрашений до свят хол п'ятизіркового готелю вигравав нотами романтики і чарів. Ми ще не встигли випити по великій чашці капучино, як раптом мене осяяло — ось воно, ось яку комбінацію мені намагалася донести інтуїція! Саме ця людина здатна створити унікальні обручки для нас, віртуозно закласти в них усю глибину філософії нашої пари, втіливши у металі й камені наш внутрішній світ.

Ічієн моментально підхопив ідею. І попросив якнайдокладніше розповісти про наші з Катериною взаємини. Як познайомилися, що для нас важливо, хто ми один для одного, що ми бачимо і відчуваємо один одного, у що віримо, яким бачимо спільне майбутнє…

Сонце Батумі

Ніколи не забуду, як приємно обдував теплий вітерець. Такий контраст на тлі сірості Києва... Я стільки читала і навіть писала про Грузію. Але зовсім інша річ — пропустити весь колорит, усю палітру емоцій через себе.

Наші грузинські канікули допомогли не лише відпочити і набратися нових сил, а й підтвердити, що нам добре бути разом щодня.

Формула збігу

Протягом менше ніж двох тижнів було стільки унікально-чарівних моментів... Але один випадок став справді визначальним. До сьогодні пам'ятаю очі Андрія, коли він повернувся після зустрічі з ювелірних справ майстром. Ми завжди обговорюємо всі деталі, результати переговорів, проводимо аналіз. А тут — тиша… Я відчувала, що він хоче чимось поділитись, що сталося щось неймовірне. Через свій характер і чесність Андрій все-таки відкрився мені і порушив сюрприз, який він уже вирішив зробити. І тоді я зрозуміла причину такої одухотвореності.

Те, що Андрієві не вдалося зберегти в таємниці результат знайомства з ювеліром, виявилося значною перевагою. Того ж дня ми зустрілися усі разом. За ситною грузинською вечерею Ічієн познайомився з нами ближче... Без зайвих слів стало ясно, що ми знайшли людину, яка поділяє наші цінності, вміє тонко відчувати світ і наповнювати душею кожне зі своїх ювелірних творінь. Та зустріч закарбувалась у нашій пам'яті і подарувала впевненість у тому, що саме в руках цього майстра народяться обручки, які ми будемо носити протягом усього нашого життя.

Формула збігу

Незабаром після повернення до Києва ми отримали перші ескізи виробів, які були втіленням гармонії нашої пари. Ічієн створив дві половинки однієї обручки і поєднав їх разом, як знак єдності двох самодостатніх людей. Обручки по колу прикрашали небесного кольору сапфіри, що стали відображенням знаку повітря, а в центрі — жовтий діамант, як символ вогню. Ця метафора ідеально характеризує нас, адже у нашій парі головне у досягненні гармонії — це підтримка полум'я вогню. Щоб урівноважити два небезпечні знаки, Ічієн створив ексклюзивні гравюри, що зображують вогонь і повітря, схожі між собою і плавно перетікають з одного стану в інший. Ці символи прикрашають наші обручки з внутрішнього боку. Ще однією родзинкою твору стала опора із зображеннями великих літер наших імен «А» і «К», завдяки якій обручки завжди твердо стоятимуть і нагадуватимуть про надійне плече партнера.

Ми не могли повірити нашому щастю. Нас підкорило втілення нашої індивідуальності у майбутніх ювелірних шедеврах і не могли дочекатися, коли побачимо їх «наживо».

Якими були емоції, коли ми побачили обручки?! Андрій першим взяв їх у руки та приготував для мене несподіваний сюрприз. Звичайно, це було кохання з першого погляду. Вибух, радість і щастя крізь сльози. І, звичайно, наші обручки створені Ічієном не можна порівняти ні з чим, як і наше кохання, і нас самих. Вони стали зародженням нової цінності, підтвердженням того, що все зійшлося, і що ми знайшли свою формулу збігу.

Post Scriptum

Стаття «Формула збігу» лягла в основу однойменної книги метчмейкера Катерини Гольштейн і видавця Андрія Чередниченка. «Ми ділимось особистим життям не тому, що нам подобається жити напоказ. Ми обоє дуже добре знаємо, чого вартують якісні відносини, і що саме не беруть до уваги багато пар через недостатню обізнаність».

Книга «Формула збігу» — це не просто глобальна праця про психологію відносин, це реальні історії сучасних пар, в якій крок за кроком відкриваються психологічні аспекти й містки, необхідні для побудови гармонійних відносин. Це масштабне дослідження складових формули збігу, відповіді на багато життєвих питань, які допоможуть не тільки знайти свій match, але й створити щасливий союз або сколихнути почуття в існуючому.

Мета книги — розвиток культури відносин у парі, навчання тим тонкощам, які багато хто забуває, але які вкрай важливі і життєво необхідні для гармонійної пари.

Зараз книга знаходиться в активному робочому процесі, і ви маєте унікальну можливість стати учасником цього дослідження. Саме ваші щасливі чи не дуже історії стосунків стануть каркасом для побудови формули збігу.

Якщо вам цікава участь у цьому проекті, напишіть на сторінку facebook.com/MatchFormula

Makeup artist: Таня Демченко
Hairstylist: Оля Пшенична
Локація: OnFit Family Club
Відео: Malaris Studio
Режисер: Денис Коняхін
Оператор: Володимир Коняхін


Profiles рекомендує
Equides Club